Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

  Скачати повний текст

Наведено дані щодо визначення ранніх ознак ураження функції нирок у підлітків з первинною артеріальною гіпертензією (АГ) з викристанням клінічних, біохімічних, радіоімунологічних методів. Розроблено пропозиції з метою профілактики та лікування цієї патології. Мікроальбумінерію було встановлено у 36,2 % таких підлітків. Її рівень і частота зростали з тривалістю захворювання. На підставі даних системного аналізу виявлено значні відмінності у системогенезі та режимах функціонування ендотелію нирок, ниркового кровообігу, загальної гемодинаміки та нейрогуморального їх забезпечення. Доведено, що активація ренін-ангіотензин-альдостеронової системи сприяє порушенню функції ендотелію клубочкового та канальцевого апарату нирок і системної гемодинаміки. Обгрунтовано застосування у підлітків з первинною АГ у комплексі реабілітаційних заходів антигіпертензивних препаратів з групи іАПФ з метою профілактики порушень функції ендотелію ниркових судин і виникнення нефросклерозу.

  Скачати повний текст